Чи закінчуються іпотечні зобов’язання у разі зміни форми та власника іпотечного майна?

В Конституції України закріплено, що наша країна є правовою державою. Що це значить? Ця норма говорить про те, що всі ми в рівній мірі відповідальні перед законом. Крім того, правовідносини, які вчиняються на території нашої держави мають відповідати букві закону. Відповідність правовідносин законам створює внутрішнє відчуття захищеності та справедливості. Однак, для задоволення своїх потреб та для певної наживи деякі люди порушують законодавчі норми та шукають можливість обійти законодавчі положення, які, на їхню думку, створюють незручності.

Тому юристам періодично цікаво слідкувати за потугами таких людей обійти Закон та «вийти сухими» із справи. Бо рано чи пізно вони все одно потрапляють до суду, який покликаний забезпечити справедливість та захист порушених інтересів та прав.

Під час розгляду великої кількості справ ми звикли, що у кредитних правовідносинах Банки часто ведуть нечесну гру. Зокрема, вони порушують певні законодавчі норми для стягнення заборгованості у більших розмірах, ніж це передбачено у договорі. Втім, і боржники нерідко використовують відверто шахрайські методи, намагаючись обманути кредитора. Подібний приклад ми розберемо в даній статті.

Шахрайська схема з іпотекою

Особа взяла кредит та при цьому забезпечила його шляхом заставлення майна, а саме квартири. Після того, як був заключений кредитний договір та договір іпотеки, боржник реконструював та перевів квартиру у нежиле приміщення. Тим самим статус квартири змінився. Завдяки цьому власник зміг переоформити права власності на іншу особу, тобто «вивів» об’єкт із іпотечних відносин. Новий власник набув права власності на квартиру, яка знаходиться у нежилому фонді, при цьому квартира мала нові документи (так як був змінений її статус), з яких не можна було встановити обтяження у вигляді Іпотеки.

Коли Банк дізнався про порушення його прав, то він відразу звернувся до суду. Справа пройшла декілька інстанцій і в результаті опинилась у Верховному Суді. Останній в своїй постанові від 10 грудня 2020 року зазначив:

  • При реконструкції Іпотечного майна, воно залишається об’єктом іпотечних правовідносин.
  • При переході права власності на предмет іпотеки до іншої особи іпотека є дійсною для нового власника майна, яке обтяжене іпотечними зобов’язаннями.

Тобто, згідно цієї постанови, новий власник іпотечного майна набуває статусу Іпотекодавця із всіма випливаючими з цього правами та обов’язками за Договором іпотеки. При не виконанні зобов’язань за кредитним договором, який є основним зобов’язанням, Банк має право здійснити звернення стягнення на предмет Договору іпотеки. В результаті нежитлове приміщення у вигляді квартири нові власники повинні будуть віддати Банку.

Так, нові власники квартири захищенні законом на цей випадок, а саме вони будуть мати звернутись до попереднього власника майна з правом регресу. Однак вони будуть вимушені не один рік спілкуватись із представниками суду, поліції та адвокатами, які будуть повинні ліквідувати наслідки угоди з купівлі майна, на яке Банк здійснить стягнення за умовами Іпотечного договору.

У зв’язку із наведеним, є необхідним та важливим перестрахувати себе консультацією з правником. Здійснити витрати на правову допомогу під час заключення угоди з купівлі-продажу майна буде значно дешевше та надійніше, ніж у подальшому ліквідувати наслідки не продуманої купівлі. І ми в «Стандарт Кепітал» можемо надати відповідну кваліфіковану допомогу, захистивши законні прововідносини. І, звісно, не забувайте про інструмент факторингу – він зможе допомогти позбутися боргу за кредитом.

Молдованов Д.В., провідний юрисконсульт ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал»

0 ответы

Ответить

Хотите присоединиться к обсуждению?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *